На сцені, прикрашеній квітами й рушниками — виставка книг і публікацій, дбайливо підготовлена університетськими бібліотекарями й пов’язана одразу з двома іменами: Тарасом Шевченком і Ліною Костенко. На екрані — слайди осінніх та зимових пейзажів, за вікном — весна. В аудиторії — школярі, студенти, викладачі… І все це розмаїття насправді — дуже цілісне та гармонійне.
12 березня на факультеті української філології відбулося незвичайне дійство. Присвячене Шевченківським дням, воно поєднало в собі ще й відзначення Всесвітнього дня поезії (21 березня) та Дня народження Ліни Костенко (19 березня). Адже в тому, що Тараса Шевченка з Ліною Костенко єднає Поезія, навряд чи хтось сумнівається. Як і в тому, що Кобзар, назвавши якось своєю донькою письменницю Марко Вовчок, Ліну Костенко нарік би своєю «улюбленою внучкою»!..
Поезія поєднала також студентів і школярів. Адже свято, проведене спільно з учасниками районного клубу «Сапфір», очолюваного поетесою, громадською діячкою і просто гарною людиною Ольгою Тодчук.
…Одні читці змінювали інших. Під прекрасні класичні мелодії звучали не менш прекрасні шедеври класики літературної. Глядачі зачаровані…
Все минуло, як на одному подихові. Але ні: не минуло. Бо, натхнені художнім словом, присутні рознесли чар поезії у своїх серцях.
Марина Павленко,
керівник літоб’єднання
