Живе слово... Коли воно істинне, щире, то це дійсно якесь незбагнене диво. Ним можна насолоджуватись, захоплюватись. Живе слово - це диво, схоже на розкішний яблуневий сад, який своєю одвічною магією таємничості відразу бере тебе усього до остатку в полон і не відпускає... То вже потім з’являтимуться доспілі плоди, та мить цвітіння навіки залишається у сяйві твоєї душі. А називають це живе слово поезією.

У світ поезії приходиш непомітно - починається все з того, що почуття виливаються на папір. А потім знаходяться однодумці, любителі пера і поетичного слова! Саме так і трапилось із студентами історичного факультету. Група людей, які викладають свої почуття, емоції, переживання на папері, зібрались і створили літературну студію, яка дістала назву «Поетична Кліо».

Здавалося б історики, прагматичні знання яких визначені хронологією, які з-поміж навіть сентиментальних історій вишукують знання про минуле. Історики... і раптом – лірика. Що ж це діється, чи таке можливе?! Вочевидь - це реальність, яка не потребує пояснень. А якщо пояснювати, то можна сказати тільки одне: духовно багата особистість завжди прагне щось віддати. І тому на аркуш ллються вірші. Їх наші талановиті історики не складають в шухляду, а випускають власні зібрання.

Відбулася презентація першої збірки, яка дістала назву «Поетична Кліо». Учасники літературної студії підготували яскравий концерт з маленьким подихом романтичної таємничості: поділися з глядачем найсокровеннішим, частинкою своєї душі - поезією. Кожен номер - це маленький моноспектакль, кожен автор – актор, який грав свою роль.

Завершився вечір вітальним словом декана історичного факультету Тетяни Кузнець та урочистим врученням авторських збірок.