Кіборги… Вони вистояли, не вистояв бетон Вони не були створені з металу чи сталі. У них не було надлюдських можливостей, окрім однієї — неймовірної сили духу. Їх назвали кіборгами ті, хто не міг повірити, що люди здатні так довго тримати оборону під безперервними обстрілами. Так народився символ незламності українського війська. 242 дні оборони Донецького аеропорту стали випробуванням на межі людських можливостей.

Руїни, холод, вогонь і смерть були щоденною реальністю. Бетонні стіни кришилися, перекриття падали, але воїни стояли. Вони стояли не за будівлю — за країну, за свободу, за майбутнє своїх дітей. Кіборги довели: справжня міцність вимірюється не товщиною бетону, а глибиною віри. Там, де ламалася техніка і розсипалися конструкції, трималася людська гідність. Вони знали, що можуть не повернутися, але не мали права відступити. Коли впав термінал, стало очевидно: програв не захисник, а матеріал. Бо кіборги вистояли — навіть тоді, коли бетон не витримав. Їхній подвиг назавжди вписаний у новітню історію України як приклад самопожертви та любові до Батьківщини.

Пам’ять про кіборгів — це не лише скорбота, а й відповідальність. Бути гідними їхньої жертви, берегти свободу й пам’ятати ціну, якою вона здобувається. Бо поки ми пам’ятаємо — вони живуть.