Вже традиційним стало свято народних гулянь на Йвана Купайла у с.Легедзиному Тальнівського району. Цьогорічне Купальське дійство відбувалось саме на день літнього сонцестояння і було справжнім «святом без сцени та режисури». Спілкування з природою, занурення у пласт давньої культури через спів, танці, забави, пошуки квітки папороті, як це споконвіку робили наші пращури...

Активними учасниками стародавніх купальних обрядів стали студенти та викладачі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Разом із іншими гостями народного свята, яких у цьому році було більше тисячі, вони співали, навчалися тонкощам народного танцю, брали участь у майстер-класах з гончарства, плетіння вінків, виготовлення витинанок і ляльки-мотанки, споглядали купальські інсталяції з природніх матеріалів від відомих художників, куштували куліш та смачні напої, зварені за стародавніми рецептами, стрибали через вогнище та ворожили.

За словами директора державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» Владислава Чабанюка, «Купайло в Легедзиному» - це спільний проект заповідника «Трипільська культура» та Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара». Перше таке святкування відбулося в 2011 році, і сьогодні воно поступово перетворюється на Всеукраїнський етнофестиваль історичної реконструкції. Серед учасників заходу - «Школа давнього танцю» Іллі Фетисова, «Володар», «Занедбанці», дитячі гурти з Києва та Хотова, Народний ансамбль сучасного танцю «Візаві» Уманського державного педагогічного університету.

Окрім традиційних дійств - купальських танців і пісень, що водили біля «Мариноньки», величезного вогнища, народних гулянь та ворожінь організатори запроваджували новинки та цікавинки. Етнографи, зберігаючи стародавні ремесла, відтворили для глядачів процес народження та життя полотна. Театралізоване дійство під назвою «Життя полотна» з піснями та обрядами додало народному святу неповторного колориту.

Особливим подарунком для гостей купального свята стала хореографічна вистава «Діти сонця» у виконанні учасників ансамблю сучасного танцю «Візаві» (керівник – Людмила Андрощук). Постановка вирізнялася глибиною та філософським змістом. Два світи - Трипілля та Сучасність – втілювали схожість та відмінність українців різних епох. Віддалений століттями від сучасників світ трипільців уособлює гармонію, яка здатна врятувати сучасну цивілізацію.

Головним меседжем вистави стала ідея повернення сучасників до гармонії з природою, заклик до збереження народності, самобутності українського народу, до гармонії у відносинах та почуттях, яких навчає нас історія Трипілля.

На згадку про купальське свято усі бажаючі могли придбати неповторний сувенір ручної роботи. Завершилось дійство на світанку кінопоказом авторських фільмів.

Довідка:

Купайло — давнє слов’янське свято, під час якого вшановувався найдовший день у році (сонцестояння). Саме Сонце та один з язичницьких богів — Купайло, що, на думку наших предків, відповідав за сонцеворот, був покровителем шлюбу, кохання та продовження роду. Вогонь і вода — ось дві головні стихії, які в купальську ніч породжували Світ, люди очищалися, стрибаючи через ритуальне вогнище та водячи навколо нього хороводи. Вода забирала дівочі вінки, даруючи їм надію на вдале одруження та життя в коханні.

Традиція святкування Купайла (свято Сонця) 7-го липня виникла порівняно недавно і пов'язана з бажанням церкви позбутися атрибутів дохристиянських вірувань (хороводи, перестрибування вогню, звертання до Сонця). Відзначення свята Купайла в період сонцестояння (21-22 червня) є поверненням до давньої традиції.