Під час війни та після її закінчення увага до психічного здоров’я громадян має бути на особливо високому рівні, оскільки саме рівень психологічного благополуччя матиме вплив на загальний стан здоров’я, економічне відновлення та добробут країни.

Нещодавно МОН спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики» та у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) провели опитування закладів вищої освіти щодо визначення нагальних потреб здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників.

Більшість визначили актуальною потребу в додатковій підтримці ментального здоров’я та психосоціальній допомозі для своїх студентів і викладачів через війну та переміщення пов’язане з війною. Майже всі вказали, що їм потрібна додаткова підтримка для задоволення цієї потреби.

Загалом, здійснення комплексної реабілітації вразливих категорій громадян є темою наукових досліджень факультету соціальної та психологічної освіти. Це розробка кафедральних тем; діяльність наукових шкіл; реалізація трьох освітньо-наукових програм, у межах яких виконуються дисертаційні дослідження.

У дослідженнях науково-педагогічних працівників факультету можна виокремити наступні напрями: теоретичні та практичні засади соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді, в тому числі з ООП, від наслідків війни; психологічна та медико-соціальна реабілітація учасників бойових дій; зміст роботи та рекомендації сім’ям, в яких виховуються діти з інвалідністю; адаптація для переміщених дітей та їхніх сімей до освітнього середовища; цифрові ресурси для організації соціально-психологічної реабілітації; міжсекторальна співпраця у здійсненні реабілітаційних заходів в громаді; розробка авторських методик, програм, тренінгів у роботі з дітьми та молоддю.

Науково-педагогічні працівники додатково пройшли навчання і опанували:

- програму підвищення кваліфікації за темою «Техніки відновлення довіри та зниження рівня катастрофізації в період війни» у межах проекту МОНУ «Надання психосоціальної допомоги уразливим дітям, сім’ям та спеціалістам – «ПОРУЧ»;

- навчальну програму за темою «Соціально-психологічна допомога сім’ям з дітьми в умовах війни», ініційовану Міністерством соціальної політики;

- взяли участь у тренінгу «Допомога дітям та молоді з особливими потребами у надзвичайних ситуаціях». Спікери є ізраїльські фахівці в цій галузі, які мають великий досвід роботи в надзвичайних ситуаціях.

Поряд із проведеними теоретичними дослідженнями та участю у навчальних програмах з професійного зростання проводяться заходи практичного спрямування.

За підтримки ректора, професора Олександра Безлюдного в університеті створено Ресурсний центр для внутрішньо переміщених осіб, мета діяльності якого надання освітньо-просвітницьких послуг, здійснення соціальної підтримки та психологічного супроводу, створення умов для комплексної реабілітації за видами (психологічна, соціальна, професійно-трудова, спортивна, медична) та інтеграції до життя Уманської територіальної громади.

Водночас, університет і факультет є партнерами у реалізації ряду проєктів:

- благодійний проєкт «КОЛО ТУРБОТИ» створений за підтримки Дитячого фонду ООН в Україні (UNICEF), під патронатом НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України. Мета проекту: у співпраці з медичними закладами, соцпрацівниками, психологами та волонтерськими організаціями надавати кваліфіковану безоплатну допомогу сім’ям, дітям віком від 0 до 6 років, що отримали гостру травму у результаті дії різноманітних обставин у ході війни в Україні;

- проєкт «Спільно. Точки зустрічі», який реалізовується за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та у співпраці з Міністерством молоді і спорту України. Проєкт спрямований на підтримку дітей, підлітків та їхніх родин, які через війну були змушені залишити свої домівки.

- проєкт «Теоретико-методологічне використання терапевтичної методики Хібукі-терапія у роботі з дитячою травмою». Ізраїльсько-український проєкт направлений на допомогу дітям ВПО та особам які мають симптоми ПТСР;

- реалізація проєкту «Кімната терапії іграшкою» , постійно діюча кімната до завершення бойових дій, та при виконанні реабілітаційних функцій поствоєного стану.

З метою вивчення психоемоційного стану здобувачів вищої освіти була розроблена анкета і проведене опитування на початку навчального року.

На запитання «Чи були Ви безпосереднім свідком бойових дій?»: майже 24 % здобувачів дали позитивну відповідь. У 59 % опитаних хтось із рідних бере участь у бойових діях. У 30 % є жертви воєнних дій.

На запитання «Чи можете Ви виконувати навчальні задачі в теперішніх умовах» відповіді розподілилися наступним чином: так – 45 %, ні – 37 %.

Чи часто знаходитеся у пригніченому стані – 68 % вказали «так», 24 % «ні».

Варто відзначити, що 74 % здобувачам вдається контролювати власний психічний стан та мінімізувати негативні переживання. Але є близько 20 % , яким потрібна допомога.

Які емоції студенти переживають? Це тривога (44 %), апатія (16 %), розгубленість (14 %), паніка тощо.

55 % опитаних відзначили, що з початку війни спостерігають за собою порушення процесів сприйняття, памяті, уваги, мислення тощо, а 75 % мають проблеми зі сном. Майже 90 % студентів зазначили, що змінилися пріоритети у житті.Понад 90 % краще усвідомили цінність власного життя. Водночас, здобувачі вищої освіти потребують соціально-психологічної підтримки.

Відтак, у жовтні 2022р. на факультеті соціальної та психологічної освіти розпочато Курс реабілітаційної допомоги особам у кризових ситуаціях, у межах викладання якого буде приділено особливу увагу питанням соціальної, психологічної та особистісної стійкості учнівської та студентської молоді, викладачів. Серед лекторів – науково-педагогічні працівники факультету соціальної та психологічної освіти, соціальні працівники, практичні психологи, волонтери, громадські діячі.

Разом з тим вимоги часу зумовлюють потребу створення психологічного кабінету (або центру реабілітаційної допомоги) зі спеціалізованим оснащенням, продуманим дизайном та оформленням відповідно до специфіки професійної діяльності психолога та соціального працівника – це завдання для колективу факультету на найближчу перспективу.

Питання щодо створення умов у закладі вищої освіти для збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу в умовах війни стане предметом акредитаційної експертизи освітніх програм у 2022-2023 н.р., що буде здійснювати Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, зокрема, за сьомим критерієм «Освітнє середовище та матеріальні ресурси» (підкритерій «Опишіть, яким чином ЗВО забезпечує безпечність освітнього середовища для життя та здоров’я здобувачів вищої освіти (включаючи психічне здоров’я)?»). У цьому відношенні в університеті створені умови не лише для учасників освітнього процесу щодо соціально-психологічної підтримки, а й на рівні громади.

Загалом протягом останніх 20-30 років у світовій спільноті популярним терміном у вищій освіті є «третя (соціальна) місія університету». Незалежно від тлумачення «третьої місії університету», сутність полягає в тому, що незалежно від загальної місії з надання освітніх послуг, соціальна місія університету може проявлятися через участь у вирішенні проблем та реагуванні на нагальні потреби місцевих громад шляхом застосування знань для вирішення проблем і для загальної суспільної користі, громадської безпеки, громадянської активності, інклюзії, соціальної згуртованості чи іншого загального блага.

Без перебільшення УДПУ імені Павла Тичини з лютого 2022 року якнайширше продемонстрував соціальну місію своєї діяльності.