28 жовтня минає 81 річниця вигнання нацистських окупантів з України. Безжальне колесо Другої світової війни двічі прокотилося по українській землі, залишивши за собою розруху і безліч людських жертв.

Справжній масштаб цих великих втрат неможливо оцінити. Та навіть час не в змозі стерти із нашої пам’яті згадку про ті страшні  події. Нам ніколи не забути подвиги наших дідів-прадідів. Саме їх звитягою сьогодні надихаються наші оборонці.

В ці дні ми вшановуємо пам'ять воїнів, які полягли в роки Другої світової війни та поіменно згадуємо наших сучасних захисників і сучасних, низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам. Уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.

Вічна слава героям, які полягли в боях за свободу і незалежність України!

Пам'ятаємо ‒ перемагаємо!

ДОВІДКОВО
Вигнання нацистів з українських територій стало можливим завдяки масовій участі українців у лавах як Червоної армії, так і українського визвольного руху (ОУН та УПА). Український вимір Другої світової війни – це боротьба на всіх фронтах і театрах воєнних дій: не тільки на Східному фронті, а й у лавах руху опору інших країн, арміях союзників, що воювали в Італії і Франції, на Далекому Сході та Тихоокеанському театрі воєнних дій. Маємо пам’ятати усіх.

Вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. Спільна перемога не була б можливою без спільних зусиль.

На боці антигітлерівської коаліції на фронтах Другої світової війни боролося українців більше, ніж, наприклад, британців. Українців у війні загинуло більше, ніж сукупні людські втрати Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Польщі, Канади та Франції.

Вигнання нацистських поневолювачів не принесло Україні спокою і свободи, а обернулося поверненням комуністичного терору, масовими депортаціями, переслідуванням інакодумців.

Не вважаючи вигнання нацистських окупантів визволенням, українське націоналістичне підпілля продовжило боротьбу за незалежність України. З поверненням радянської влади на територію України сталінське керівництво суттєво збільшило масштаби депортацій до віддалених регіонів СРСР великих груп населення – поляки Західної України, а також підозрювані в допомозі українському підпіллю та УПА, кримськотатарський народ, греки, болгари, вірмени Криму. Різних правових обмежень і переслідувань зазнали ті, хто перебував на окупованій території, остарбайтери, полонені червоноармійці.

Насправді ж «визволення» означає здобуття волі, але в 1944 році цього не трапилося. Визволення України відбулося тільки 24 серпня 1991 року з розвалом Радянського Союзу.

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті (УІНП)